Війна створила безпрецедентний тиск на психіку дітей і підлітків. Постійний стрес, відчуття небезпеки та невизначеність майбутнього сильно пригнічують когнітивні функції дітей, знижуючи здатність концентруватися на навчанні та зберігати емоційну стабільність. Діти з прифронтових територій часто почуваються самотніми, відчуваючи потребу в спілкуванні та соціальній адаптації. Переїзди, втрата рідних і дому, а також життя у відчутті постійної небезпеки мають негативний вплив на їхнє емоційне благополуччя.
У часи невизначеності діти стають надзвичайно вразливими до впливу постійного стресу. Дослідження показують, що близько 76–81% учнів останнім часом відчувають виснаження та втому, 80–85% стали більш тривожними, а 64–68% почуваються менш енергійними. Близько 43-54% дітей повідомляють про погіршення емоційної стабільності, при цьому значна частина педагогів не звертається по допомогу до фахівців з психічного здоров’я. Це підкреслює необхідність створення комфортного психологічного середовища для запобігання професійному вигоранню та для підтримки учнів.